Під час першої закупівлі легко витратити весь бюджет на десятки схожих моделей і залишитися без ходових розмірів. Для невеликого магазину краще зібрати тестову матрицю на 80–100 пар, перевірити попит і вже за результатами продажів поповнювати окремі позиції. Щоб в одному замовленні поєднати основний асортимент із товарами для готових чоловічих образів, потрібно співпрацювати з надійними постачальниками. Компанія Trofim Family – лідер в оптових продажах одягу і взуття в Україні. Про доступні моделі взуття можна дізнатися детальніше в каталозі компанії та відразу спланувати закупку згідно зі своїм бюджетом.
Скільки моделей потрібно на початку
Сто пар не варто розподіляти між тридцятьма моделями. На кожну з них припаде по кілька розмірів, тому покупець побачить потрібну пару, проте не зможе знайти свій розмір. Для першої закупівлі достатньо 10–12 моделей із повноцінними розмірними рядами.
Для весняно-літнього сезону партію зі 100 пар можна розподілити так:
- 45 пар кросівок у чотирьох-п’яти моделях;
- 20 пар мокасинів у двох або трьох моделях;
- 15 пар сандалів;
- 10 пар шльопанців, кроксів або в’єтнамок;
- 10 пар домашніх капців.
Кросівки займають найбільшу частку, оскільки їх носять із джинсами, спортивними костюмами, шортами та повсякденними штанами. Мокасини задовольняють запит на легке міське взуття. Сандалі й шльопанці мають коротший сезон продажу, тому вкладати в них половину закупівлі немає сенсу. Восени їхню частку передають закритим та утепленим моделям.
Якщо взуття додають до вже працюючого магазину одягу, матрицю можна прив’язати до наявних колекцій. Біля спортивних костюмів і джинсів доречно показати кросівки, поруч із легкими штанами та сорочками – мокасини, а біля шортів – сандалі або шльопанці. Так магазин перевіряє попит на нову категорію без окремого великого відділу.
Як розподілити розміри
Розмірну сітку потрібно рахувати для кожної моделі окремо. Якщо магазин бере десять пар одних кросівок, стартовий ряд може виглядати так:
- 40 розмір — 1 пара;
- 41 розмір — 2 пари;
- 42 розмір — 2 пари;
- 43 розмір — 2 пари;
- 44 розмір — 2 пари;
- 45 розмір — 1 пара.
Це тестова пропорція, яку магазин коригує після перших продажів. Наприклад, якщо 42-й і 43-й розміри розійшлися за тиждень, у наступній партії їх беруть по три пари. Якщо 40-й регулярно залишається, його частку скорочують. Так за два-три цикли закупівель формується розмірна сітка саме для своєї аудиторії.
Окремо потрібно записувати запити покупців на розміри, яких немає в магазині. Продажі показують лише реалізований попит, тоді як журнал запитів допомагає побачити втрачені замовлення. Якщо протягом місяця п’ять-шість людей запитали 46-й розмір, його вже варто додати до наступної закупівлі.
Кольори та ціни
Близько 60% першої партії можна відвести чорним, сірим, темно-синім і коричневим моделям. Ще 25% білим та світлим відтінкам, решту 15% – яскравим кольорам і незвичним комбінаціям. Одна модель у п’яти кольорах лише займає склад, тому для старту достатньо одного базового й одного додаткового варіанта.
В ціну потрібно закладати витрати на доставку, пакування, рекламу та можливі знижки. Якщо після всіх витрат націнка майже зникає, навіть популярна модель не дасть магазину нормального заробітку. Тому перед закупівлею варто порахувати мінімальну роздрібну ціну для кожної групи товарів.
Перші 100 пар розкажуть, які розміри купують у конкретному місті, скільки клієнти готові платити та які моделі вони носять щодня. Наступну закупівлю формують уже за цими цифрами. У результаті склад поповнюється товарами з підтвердженим попитом, а вкладені кошти швидше повертаються в обіг.
