Після нічної тривоги багато хто насамперед відкриває телефон і шукає, де були вибухи, що збили, чи є руйнування. За кілька хвилин потрібна інформація закінчується, проте палець продовжує гортати стрічку. Щоб дізнатися головне без десятків анонімних каналів, можна переглянути військові новини інтернет-видання “Фокус”, після чого повернутися до своїх справ.
Коли новини перестають давати інформацію
Людина відкриває стрічку, щоб зменшити невизначеність. Проте під час війни якусь конкретику годі шукати. Ситуація динамічно змінюється, офіційні дані з’являються із затримкою, а подробиці однієї події виходять окремими повідомленнями. Чергове оновлення не заспокоює, тому за ним одразу хочеться перевірити наступне.
Так виникає думскролінг. Нової корисної інформації вже немає, але читач переходить між каналами, перечитує однакові заголовки й чекає повідомлення, яке нарешті все пояснить. Після години у стрічці події не стають зрозумілішими, зате важче працювати, розмовляти з близькими або заснути.
Розклад для новин працює краще за заборону
Повністю відмовлятися від новин під час війни нереалістично. Бо навіть якщо закритись у бульбашці та робити вигляд, що навколо нічого не відбувається, свідомість обманути не вийде. Значно простіше виділити для отримання інформації конкретний час. Наприклад, переглядати основні повідомлення після сніданку, у середині дня та ввечері, витрачаючи на кожен підхід 10–15 хвилин. Цього вистачить, щоб побачити важливі зміни без постійного оновлення стрічки.
Правило не стосується сигналів повітряної тривоги, повідомлень місцевої влади про небезпеку та зв’язку з близькими. Такі сповіщення мають залишатися активними. Пуші від новинних застосунків і телеграм-каналів можна вимкнути. Телефон не повинен вирішувати, коли людині хвилюватися.
Зручний режим може виглядати так:
- сповіщення про небезпеку надходять одразу;
- загальну стрічку можна переглянути у визначений час;
- важливу подію перевірити у двох надійних джерелах;
- відео з важкими кадрами не запускати автоматично;
- за годину до сну відкладати телефон і не повертатися до новин.
Менше джерел – чіткіша картина
Двадцять підписок не дають у двадцять разів більше інформації. Найчастіше канали повторюють одну новину, змінюючи заголовок і додаючи емоційні подробиці. Для щоденного інформування достатньо залишити офіційні повідомлення про небезпеку, одне-два відомі медіа та джерело з докладною аналітикою.
Окрему увагу варто звертати на формулювання. Фрази “терміново”, “все дуже серйозно” або “такого ще не було” підштовхують відкрити допис, але майже нічого не пояснюють. Якщо повідомлення не містить джерела, місця, часу чи підтверджених подробиць, воно лише додає напруження.
Як зрозуміти, що потрібна пауза
Сигналом стає не сама кількість прочитаних новин, а стан після них. Якщо ви кілька разів на хвилину оновлюєте стрічку, відкладаєте роботу, дратуєтест через звичайні запитання або довго не може заснути, наступна порція повідомлень навряд чи допоможе. У цей момент корисніше пройтися, поїсти без телефона, зайняти руки побутовою справою чи поговорити з кимось про повсякденні речі.
Інформаційна пауза не означає байдужості до подій. За пів години без телефона зв’язок із реальністю нікуди не зникає, зате дасть нервовій системі час вийти з режиму очікування небезпеки. Якщо тривога тримається постійно, заважає спати та виконувати звичні справи, варто обговорити цей стан із сімейним лікарем або психологом.
