Ратуша

Львівська ратуша — одна з найпомітніших архітектурних домінант центральної частини Львова. Розташована у самому серці — на площі Ринок, вона є не лише символом самоврядування, а й місцем, що об’єднує історичні, культурні та туристичні маршрути міста.

За понад шість століть курортна споруда знала численні трансформації: від дерев’яної вежі XIV століття до вишуканого неокласичного комплексу XIX століття. Сьогодні це робочий будинок міської ради та оглядовий майданчик, відкритий для гостей.


Історія Львівської ратуші

  • Перша згадка у документах датована 1381 роком, споруда згоріла незабаром через пожежу.
  • У XVI–XVII ст. ратуша кілька разів перебудовувалася: з’явилися в’язниця та міські дзвони .
  • У 1827–1835 рр. споруджено сучасну будівлю у стилі віденського класицизму, за проектом Маркля, Трешера та інших.

Ключові архітектурні деталі ратуші:

  • 4 поверхи з внутрішнім двориком і симетричною класичною фасадною структурою.
  • 65‑метрова вежа, найвища серед ратуш України, з оглядовим майданчиком і годинником.
  • Біля входу — скульптури левів, що охороняють портал.

Як підкорити вежу ратуші

  • Підйом на 408 сходинок відкриває панораму Старого міста, львівського бароко та карпатських схилів.
  • Усередині: огляд механізму старовинного годинника середини XIX ст. .

Додаткові поради

Сьогодні ратуша виконує практичну функцію — тут засідає Львівська міська рада. Однак для туристів доступна оглядова частина: відкрито щодня з ранку до вечора.

Важливо врахувати, що підйом платний, а секційний тариф та година роботи можуть змінюватися. Перед візитом варто уточнити оновлений графік та вартість — інформацію можна знайти на офіційних сайтах або в місцевих довідниках.


Львівська ратуша — це не лише приклад класицизму та центру самоврядування, а й унікальний історичний та архітектурний пам’ятник. Під час відвідування Львова варто обов’язково додати «як піднятись на вежу ратуші» до свого маршруту, щоб побачити місто з висоти пташиного польоту і поринути у багатовікову атмосферу площі Ринок.

Розкажи про новину
Галичина